Алё, народ! Хоу, братва!
Сегодня я к вам на волне экстра рассказать, как я ощутил настоящее вставило в церкви, папа-сана! Давайте включим мозговые табло, и я покажу вам кругозор!
Разгульное воскресенье началось закладками. Ну, я не такой уж и тупошкол, чтобы не знать, где их достать. Так что гирибы, братва, это мой выбор! Хитрому парню из чайков я сказал пароль, и он дал мне емкость со свеженькими грибами.
Дальше начался мой расслабляющий трип. Нехай пидарасы чешут лишний раз про пептиды, нервотрепку и прочее, но на реальном опьянении я даже вадеры рухнул! И после вадеров мне все равно, кто что думает!
Такая ломка легла на мои плечи, что я был готов сжечь все мосты и пойти входящим фильмом. Решил я пойти в церковь и устроить им по-полной. Пипец, как же они были удивлены!
"Братцы, приготовьтесь к моему представлению!" - ворвался я на их святая святых. Глядь, как рожи стали серьезными, как у них глаза на лоб поехали!
| "Это не ваше территория!" |
"Да ты, братец, охуел?" |
"Уважайте нашу веру!" |
| "А, да? Вот это я пиздец как не уважаю!" |
"Я тут подзарядиться хочу!" |
"Скатертью дорога!" |
Я на алтаре употребил мои закладки, и псилоцибин заговорил со мной. Все стены и потолок запульсировали в такт моим открытиям! Вокруг меня замаячили святые образы, и я начал танцевать, как настоящий легенда. А батюшка-поп просто охуел!
"Брат, избавься от бомжей в голове, а не в церковь ходи!"
А я ему отвечаю: "Отщепенец, у меня в голове дичь, которую ты не почувствуешь никогда!" И продолжаю крутиться, а церковников уже вынесли наши братки из чайков.
После этого вступления я решился перебраться на вату. Чую, пора мне заставить этих пидорасов покаяться! Но это уже другая история, братва, и про нее я расскажу вам в следующий раз!
И помните, когда трудности накрывают забором, когда голова атакуется погаными мыслями - пора этикетку нарушать и давать огонь всему вокруг!
Эй, усіма привіт! Це ваш затуманений наркоман, готовий розповісти вам свою безглузду історію. Готуйтесь, бо це буде поїздка, яку ви не зможете забути!
Отже, страшний наркоман, я, вирішив віддатися всій справі цього світу - натуральному кокаїну. Все почалось тим, що колега із роботи розповів мені про закладки, де можна придбати якісну річ. Біла кристалічна речовина, про яку всі так багато говорять - це була моя наступна мета.
Одного сонячного дня я знайшов контакт на пацана, який займався розподілом закладок. Він вже зарання знаходився в стані плющиту, а я йому тільки допоміг. Він вивів мене на притон, де ми домовились про угоду. Мене перетинало від хвилювання, проте я був рішучим - кокаїн мав стати моїм відрою щастя.
Зустрічалися ми в темному переулочку, серед шумного міського таракана. Я знав, що ризикую, але дурний горішок як завжди перемагав у раціональному мисленні. Я видивлявся на всі боки, стараючись не привертати зайву увагу, коли раптом, я побачив його - мого нового дилера. Він був не старший за 20 років, з кепкою на голові і шортах, які здавались мені незручними в цій погожій погоді.
Потиснувши один одному руки, ми швидко здійснили обмін - кеш проти пакетика з тим дивовижним білим порошком. Мені не хватало слів, аби описати своє щастя. Я вже думав, що кокаїн - це просто міф, але тепер я мав його в своїх руках.
Повернувшись додому, я вирішив не марнувати часу і заліз в онлайн-пошук, щоб знайти виставку картин у нашому місті. Шукаючи, я натрапив на подію, яка мене зацікавила - виставка сучасного мистецтва з усіх куточків світу. Я ось так подумав: чому б не залізти на цю виставку на плющиті, щоб отримати незабутні враження?
Вечір наближався, і я вже підготувався до свого заходу. Позбувшись всіх речей, що могли сповідати мої таємниці, я направився до центру, де проходила виставка. Вхід на неї виявився крутим - маса художників, фотографів та модних пацанів і сучок. Там швальні шматки мистецтва були представлені на публічний огляд, я любив кожен миттєвість у цьому помешканні.
Зашовши у зал, я повний заглибився у справу. Мої очі впилися на одну картину, яка змусила мене затриматися. Фарби на полотні гріли мою душу і розсіяли тінь наркотичного опьяніння. Я все випивав кожен крок митця, він був такий гений! Він зміг передати неймовірні почуття через холодний фарби, і це плющило мене до глузду.
На виставці царила особлива атмосфера, наповнена розумом і смаком. Я був самим центром уваги, бо шевелився як під впливом кокаїну. Усі розмови про мистецтво, стилі та тенденції були шаленими наркоманськими запасами, які впивалися партіями дагги. Ми просто залізли на хвилю таланту і чарування.
Минув тривалий час, але я все ще перебував у своєму кокаїновому екстазі. Мій розум заповнився дивовижними образами, що залишилися в моїй пам'яті назавжди. Було два слова, які описували мої враження - зашло і шмалить! Виставка показала мені світ, про який я давно мріяв, де кожен фарбує свої мрії на полотні життя.
Мой дилер і видал мені найкращу закладку в моєму житті. Вона відкрила для мене нові горизонти, де культура, мистецтво і наркотики переплітаються в одному танці. Брешу, який наркоман хотів би кутити? А я вже не міг припинити. На виході з виставки, я зустрів свого кума - бідолашного лоха, який повірив в ту ж свиню, що й я. Він також вдався на цю виставку і не знав, що його вже чекає. Я розповів йому про свої враження та показав йому свої закладки - виявився він не менш здивований.
Ми з ним втратили рахунок годинам, що стояли біля виставки. Задоволений своїм вечором, ми вирішили закінчити його вже на природі. Друзі, дізнайтесь на свою свою шию - кутити з наркоманом на вулиці під яскравою зірками неймовірний досвід!
Так закінчився мій день, повний пригод і вражень. Я купив закладки і відвідав виставку, але, поки що, моє життя затоплене натуральними ейфоріями і бездумними кутками. Хочете підсумувати все це свято? Це я запрошую вас в світ майбутніх переживань!